Способи перевезення швидкопсувних вантажів і типи рухомого складу

Спосіб перевезення швидкопсувних вантажів (з охолодженням, вентилюванням, обігрівом або в режимі "термос" (підтримання температурного режиму за рахунок теплоізоляції вагону), тип вагону (рефрижераторний, термос критий, критий з утепленим кузовом) або контейнера (універсальний або рефрижераторний) визначаються відправником залежно від характеру швидкопсувного вантажу та кліматичних умов на всьому шляху його перевезення.

У рефрижераторних вагонах, до яких належать рефрижераторні секції, автономні рефрижераторні вагони (АРВ) та автономні рефрижераторні вагони зі службовими приміщеннями (АРВ – Е), перевозяться всі види швидкопсувних вантажів, за винятком плодоовочів та картоплі без тари (навалом).

В АРВ – Е перевозяться переважно вантажі, для яких необхідно весь час підтримувати температуру -18ºС і нижче, та ендокринно-ферментна сировина.

У вагонах-термосах дозволяється перевозити швидкопсувні вантажі, які термічно підготовлені до завантаження (обігріті, охолоджені, заморожені), які не виділяють біологічного тепла.

Заморожені продукти завантажують у вагони-термоси при температурі зовнішнього повітря на момент завантаження не вище +20ºС, а рибу, оселедці, філе рибне заморожене та імпортне не пастеризоване пиво у пляшках – при температурі зовнішнього повітря на момент завантаження не вище +25ºС.

Не допускається перевезення у вагонах-термосах вантажів із терміном зберігання менше 10 діб.

У критих вагонах з утепленим кузовом з нумерацією 918... перевозяться плодоовочі, швидкопсувні та інші вантажі в тарі та транспортних пакетах. Не дозволяється перевозити в таких вагонах свіжу плодоовочеву та іншу продукцію, яка виділяє біологічне тепло.

У критих вагонах перевозяться швидкопсувні вантажі, які не потребують дотримання температурного режиму під час перевезення.

Спосіб перевезення швидкопсувних вантажів визначається залежно від періодів року: літній, перехідний, зимовий.

Кількість вагонів, необхідна для забезпечення перевезень швидкопсувних вантажів визначається за формулою:

Nв=G/ (V*ρв)

де      Nв – кількість вагонів для забезпечення перевезень ШПВ, одиниць;

         G – маса ШПВ з тарою, кг

         V – навантажувальний об’єм вагону, м3;<

         ρв – щільність укладання вантажу в ізотермічних вагонах, кг/ м3.

Для визначення способу перевезення необхідно знати найменування ШПВ, його термічну підготовку, напрямок перевезення і кліматичну зону, місяць року.

За напрямком перевезення встановлюється схема найкоротшого маршруту доставки ШПВ з використанням карти, атласу або тарифного керівництва №4. На схему наносяться основні роздільні пункти і відстань між ними, а також визначається тарифна відстань від пункту навантаження до пункту вивантаження.

Вибір способу перевезення ШПВ проводять на ділянці з найбільш тяжкими кліматичними умовами (при перевезеннях з охолодженням враховується найбільш тепла кліматична зона, при перевезеннях з опаленням – найбільш холодна).

Для вибору типу рухомого складу для перевезення ШПВ необхідно знати найменування вантажу, його термічну підготовку, період перевезення, спосіб перевезення.

Для перевезення ШПВ використовуються рефрижераторні вагони, вагони-термоси, універсальні криті вагони і вагони з утепленим кузовом (нумерація на 918...).

Для розрахунку потреби в рухомому складі необхідно знати найменування, термічну підготовку та масу вантажів, що перевозяться, тип рухомого складу.

Для кожного типу рухомого складу необхідно визначити навантажувальний об’єм вагону, вантажопід’ємність і щільність укладання вантажу у вагон.


Автор: poizd | Дата: 3.04.2012 | Коментарів: 0
Розділи: Вантажна і комерційна робота