Умови зберігання і перевезення швидкопсувних вантажів

Швидкопсувні вантажі потребують особливих умов зберігання і перевезення, що створюються штучно.

Режими зберігання і перевезення ШПВ залежать від їх якостей і визначається:

  1. оптимальною температурою вантажу, або температурним режимом Pt;
  2. оптимальною відносною вологістю повітря у камері для зберігання і у вантажному приміщенні вагону, або режимом вологості Ру;
  3. доцільністю вентилювання і оновлення повітряних мас, або вентиляційним режимом Рв;
  4. циркуляцією повітряних мас навколо вантажу, або циркуляційним режимом Рц;
  5. дотриманням заданого санітарного стану, або санітарним режимом Рсс.


Таким чином, режим зберігання і перевезення ШПВ залежить від окремих складових елементів:

 Р=∫(Ptувцсс)

Зберігання ШПВ за часом підрозділяється на довготривале і короткочасне, і визначається терміном зберігання.

Термін зберігання – це час, протягом якого продукт не губить своїх основних якостей. Термін зберігання залежить від виду вантажу, термічної обробки, умов зберігання, тари. Термін зберігання швидкопсувних вантажів встановлюється технологами. Режими і терміни зберігання з урахуванням їх транспортування встановлюються дійсними стандартами.

Вантажі, вивантажені на місцях загального користування, можуть зберігатися залежно від їхніх властивостей у критих складах або на відкритих платформах і майданчиках.

Для пойменованих нижче швидкопсувних вантажів (крім бездокументних) встановлюються такі граничні терміни зберігання і вивезення їх вантажовласниками зі станцій:

 

12 годин

Молоко свіже.

Дріжджі.

Тварини і птиця живі.

Ікра жива рибна і мальки, риба будь-яка жива, свіжа і морожена.

Молочні продукти, крім молока свіжого.

М'ясні вантажі ( у тому числі бита птиця), частини тварин (губи, вуха, ноги), внутрішні органи тварин (шлунки, лівера тощо).

Овочі та гриби свіжі, крім капусти, картоплі й буряків.

Бджоли.

Рослини та квіти живі зрізані.

Фрукти і ягоди свіжі.

 

Одна доба

Ікра чорна.

Kартопля, буряки і капуста.

Шкіра, шкури і хутра не вичинені.

Маргарин і жири кухонні.

Напої безалкогольні.

Спирт винний, пиво і портер.

Хліб печений.

 

Дві доби

Овочі та гриби консервовані.

Рослини живі, крім зрізаних.

Риба й ікра, крім тих, для яких установлено менший термін зберігання.

Фрукти і ягоди консервовані.

Яйця.

 

Бездокументні вантажі зберігаються впродовж таких термінів:

а) 12 годин - молоко свіже;

б) 1 доба - вантажі, для яких термін зберігання встановлено 12 годин;

в) збільшених на 1 добу – вантажі, для яких термін зберігання встановлено 1 і 2 доби.

 

Термін граничного зберігання починається з моменту вивантаження вантажу засобами залізниці або з моменту подання вагона під вивантаження засобами одержувача.

Для встановлення режиму зберігання і перевезення ШПВ, контролювання їх дотримання, приймання заходів для ліквідації порушення режиму, необхідно знати властивості ШПВ, способи їх консервування і технічні засоби контролю.

Технологія зберігання ШПВ дуже пов’язана з технологією перевезення. Закономірності неперервного холодильного ланцюга потребують дотримання однакових умов зберігання як в стаціонарних холодильниках так і в транспортних засобах при перевезенні ШПВ.

Температурний режим є головним параметром зберігання. Відхилення від температурного режиму, як правило, викликає скорочення терміну зберігання, втрату товарного вигляду або не обернені процеси, що ведуть до зниження якості вантажу.

Міжнародний інститут холоду рекомендує дотримувати температурні перепади у всіх ланках холодильного ланцюга не більше 3º С.

Відносна вологість повітря у камерах зберігання і транспортних засобах для охолоджених вантажів підтримується на рівні 85 ... 90 %, для заморожених вантажів 95 ... 98 %. Більш висока вологість повітря сприяє розвитку мікробіальних процесів, більш низька – значному усиханню вантажу.

Вентилюванням досягається усунення з камер зберігання або вантажного приміщення вагону надлишкової вологи, шкідливих газів і запахів, які виділяють деякі вантажі.

Циркуляція повітря дозволяє запобігти застою повітряних мас у камері зберігання, при якому спостерігається інтенсивний розвиток мікроорганізмів. Швидкість циркуляції повітряних мас складає 0,2 ... 0,3 м/ с.

Режими і терміни зберігання продуктів приведені у Додатку 1.

Для зберігання м’ясо групують по видам (яловичина, свинина, баранина та ін.), по холодильній обробці (охолоджене, заморожене, підморожене, розморожене), по призначенню (після зберігання м’ясо може бути направлене на реалізацію в магазини, підприємства загального споживання або на промислову переробку на ковбасні або консервні заводи).

Тривалість  зберігання підмороженого м’яса диференціюється наступним чином: на м’ясокомбінаті – не більше 3 діб, в процесі транспортування – 7 діб, на  підприємстві по переробці –10 діб. Відносна вологість повітря при зберіганні мороженого м’яса 95-98 %, швидкість циркуляції повітря для охолодженого м’яса не більше 0,2 м/с, мороженого – природна.

Охолоджені напівтуші і четвертини розміщують в камері зберігання на підвісних коліях із зазором 20-30 мм, підморожені – або підвісом, або у штабелях загальною висотою не більше 1,7 м, заморожені – у щільних штабелях.

Розповсюдження отримує зберігання м’яса у контейнерах і піддонах різних конструкцій. При зберіганні охолодженого м’яса рекомендується у холодильниках підтримувати температуру -1÷1,5˚C, відносну вологість 92 % і швидкість циркуляції повітряних мас 0,1-0,3 м/с. Такий режим  запобігає впливу мікроорганізмів на м’ясо, застосовується для збереження якості і смакових якостей продукту.

Для збільшення термінів зберігання м’яса шляхом створення санітарно-гігієнічних умов і відвертання мікробіальної порчі холодильні камери підвергають санітарній обробці (дезинфекції, дезодорації) озонуванням.

Зберігання риби у деякому ступені визначається температурою води, в якій вона виловлена. Якщо у теплій, то загалом діють мікроорганізми (мезофіли), якщо у холодній, - то психрофіти. Це відображається на термінах зберігання. Так, рибу теплих вод можна зберігати в охолодженому виді 2-3 тижні, холодних вод – 1-2 тижні.

Температура повітря в камерах зберігання охолодженої риби повинна підтримуватись від 0 до –1 ˚C, мороженої -18÷-30 ˚C, висока вологість повітря (до 100%). При тривалому зберіганні у тканинах риби виникає окислення жирів киснем повітря, що знаходиться у самому продукті. В результаті окислення з’являється неприємний запах, погіршується вид і смак. Це робить дуже тяжким зберігання жирних риб. Їх зберігають при температурі -30÷-35˚C. Охолоджену рибу краще зберігати пересипаною льодом.

Солоні рибопродукти у процесі зберігання дозрівають, для чого повинна придержуватись температура на рівні 5÷10 ˚C.

В процесі зберігання фруктів і овочів проходить їх дозрівання і старіння, крім того, вони “дихають”, виділяючи СО2. На тривалість зберігання впливають вид, сорт, умови вирощування (грунт, клімат, добрива, зрошення і т. ін.). Тому  режими зберігання фруктів і овочів відрізняються великою різноманітністю і встановлюються практично для кожного виду і сорту продукту. Наприклад, яблука: “антонівку” рекомендується зберігати при температурі +3÷+4˚C, φ = 90% 3-3,5 місяці, “кальвіль білий” при 0 ˚C – 5 місяців, “джонатан” при температурі 0÷+6 ˚C – різний час і т. д. Але відсутність більшої кількості камер у холодильниках призводить до необхідності сумісного зберігання різних видів фруктів і овочів.

Тоді встановлюють режими:

0 ˚C – для яблук, груш, кісткових плодів, ягід, зелених овочів і коренеплодів;

7 ˚C – для апельсинів, мандарин, стиглих ананасів, червоних томатів, картоплі та ін.;

12 ˚C – для лимонів, грейпфрутів, бананів, зелених ананасів, зелених томатів, манго та ін.

Необхідно знати, що тропічні, субтропічні плоди, деякі сорти яблук і квасолі захворюють при температурі, близькій до 0 ˚C (побуріння, плями, нездатність до дозрівання), тому зберігати їх при таких температурах не рекомендується.

Плодоовочі вентилюють тільки при перевезенні з опаленням, оскільки літом зовнішнє повітря вміщує вологи більше, ніж повітря в середині вагону. Банани виділяють при диханні етилен, тому їх вентилюють і взимку і літом. Взимку для цієї мети включають вентилятори на 15 – 20 хв. під час стоянки поїзду (секції) 2 рази на добу при температурі зовнішнього повітря до - 10 ˚C. При цьому повинні бути включені електропечі.

Молоко охолоджують до +4˚C  і зберігають при цій же температурі. Тривалість охолодження від +35 до +4 ˚C складає 3 години.

При зберіганні молока при температурі +4 ˚C в перші дві доби кількість мікроорганізмів у продукті практично не змінюються, а на третю добу спостерігається їх збільшення вдвічі. Цей фактор доводить тривалість зберігання молока 2 доби.

Якщо ж зберігати молоко при температурі +10 ˚C , то на наступний день кількість мікроорганізмів у ньому збільшиться у 17 разів, а через 72 години – у 1300 разів. Цей режим зберігання недопустимий. Щоб молоко охолодити, його пропускають через випаровувач холодильної машини або через резервуари, встановлені у проточній льодяній воді або серед дробленого льоду.

Температурний режим перевезення у РРС встановлюються для більшої частини морожених і охолоджених вантажів в залежності від їх температури перед навантаженням. Так, морожені вантажі, що мають температуру вище -9 ˚C, повинні перевозитись у режимі -6÷-9 ˚C, а з температурою -9 ˚C і нижче - у режимі -9÷-12 ˚C. Для охолоджених і переохолоджених вантажів, що мають температуру від 0 до -6 ˚C, встановлений режим 0÷-3 ˚C, а для вантажів з температурою від 0 до +6 ˚C і вище – відповідно режими 2÷5 і 9÷15 ˚C. Виключення зроблено для м’яса та риби (охолоджених), що перевозяться у режимі 0÷-3 ˚C, хоч температура їх при завантаженні повинна бути відповідно від 0 до +4 ˚C і –1 до +5 ˚C. Більша частина плодоовочів перевозиться у режимах +2÷+5 і +6÷+9 ˚C незалежно від температури їх у процесі навантаження, а банани – при  +11÷+13 ˚C. Низькотемпературні вантажі повинні мати при навантаженні температуру не вище -18 ˚C, а перевозитися при температурах від –15 до -18 ˚C. При перевезенні у зимовий період низькотемпературних і морожених вантажів допускається необмежене зниження температури.

Яйця курячі харчові (неохолоджені і охолоджені) пакують у ящики з прокладкою між рядами стружки або гофрованого картону.

Заморожені яєчні продукти (яєчний меланж, жовток і білок) перевозять у герметично запаяних банках з білої жесті, укладених у щільні ящики. Яєчні продукти при навантаженні повинні мати температуру не вище -6 ˚C.

Дріжджі хлібопекарні пресовані при пред’явленні до перевезення повинні мати наступні якісні показники:

Колір сіруватий з жовтим відтінком без темних плям; будова щільна, бруски повинні легко ламатися і не мазатись; смак і запах – властиві дріжджам, без запаху плісені.

Бруски дріжджів масою 1000, 500, 100 і 50 г, завернуті у папір або підпергамент, однакової розфасовки, одної партії і дати виробки пакують у ящики. Температура дріжджів при навантаженні повинна бути не вище +4 ˚C.

До накладної повинна бути додана копія сертифікату із вказуванням гарантійного терміну транспортабельності дріжджів (не менш 10 діб з дня їх випуску), завірена печаткою підприємства.

Морозиво перевозять у металічних банках, а мілко фасоване – у коробках, контейнерах або іншій тарі в рефрижераторних вагонах з довантаженням у літній період засобами вантажовідправника по 1,5 – 2,0 т сухого льоду у кожний вагон. Температура морозива повинна бути не вище -20 ˚C.

Майонез у скляних або фаянсових банках пакують у ящики. Допускається перевезення його у бочках. Температура при завантаженні повинна бути не вище +4 ˚C.

Консервну продукцію у бляшаній і скляній розфасовці пакують у ящики.

Вина виноградні і плодово-ягідні перевозять у бочках або пляшках, упакованих у ящики. Бочки повинні бути міцними, без течі у клепці або через втулку. У зимовий період вино в бочках перевозять з опаленням або без нього за вказівкою відправника.

При перевезенні без опалення бочки повинні бути налиті на 85–90 % ємності для уникнення розриву при замерзанні. Про це робиться відмітка у накладній в графі “Особливі заяви і відмітки відправника”.

Перевезення виноградних вин допускається в ізотермічних вагонах-цистернах у супроводженні провідників вантажовідправника або в цистернах-термосах. Вказані вагони експлуатуються на умовах оренди.

Пляшки з мінеральними водами складують рядами попарно шийками назустріч по повздовжній осі вагону, починаючи від торцевих стін, на висоту не більше 20 рядів. Двірні отвори заставляють  міцною дерев’яною огорожею висотою на 10 см вище штабелю пляшок.

Бджіл перевозять у вуликах або фанерних пакетах у супроводженні провідників вантажовідправника тільки у літній або перехідний період. При перевезенні у критих вагонах пакети і вулики установлюють у декілька ярусів так, щоб вентиляційні отвори не були загороджені, скріплюють дошками на цвяхах, а крайні ряди у проходу – вертикальними брусками. Між рядами повинен бути прохід для провідників.


Автор: poizd | Дата: 22.03.2012 | Коментарів: 0
Розділи: Вантажна і комерційна робота, Організація перевезень