Собівартість залізничних перевезень

Собівартість продукції – це грошовий вимір затрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції.
Собівартість перевезень – це виражені в грошовій формі поточні витрати транспортних підприємств, які безпосередньо пов’язані з підготовкою і здійсненням перевізного процесу, а також робіт та послуг, які забезпечують дане виробництво. Витрати по перевезеннях включають у собівартість того звітного періоду, в якому вони виникли. Також в собівартість включають непродуктивні витрати (які виникають через недосконалу організацію і управління виробництвом, псування матеріальних цінностей, втрати від аврій, стихійних лих, катастроф).
Калькулювання собівартості – це визначення витрат у грошовому вимірнику на виробництво одиниці продукції за видами витрат.
За допомогою калькулювання визначають:
1. Собівартість одиниці робіт чи послуг.
2. Собівартість всього обсягу виробництва.
3. Собівартість виробництва по окремому підрозділу.
4. Собівартість за виробничими процесами та ін.
Продукція залізничного транспорту - перевезення. Види продукції:
-  перевезення за видами тяги,
-  за категоріями поїздів,
-  за типами вагонів,
-  за родами вантажів,
-  за видами відправок.
Собівартість цих видів продукції різна, тому в кожному випадку вона розраховується діленням витрат, які відносяться на певний вид продукції, на кількість одиниць цього виду продукції. Офіційно собівартість на залізничному транспорті розраховується на 3-х рівнях:
1) по мережі залізниць,
2) окремо по залізницях,
3) по дирекціях залізниць.
Собівартість перевезень визначається по мережі залізниць і окремо по кожній залізниці на 10 тарифних тонно-кілометрів, а по дирекції – на 10 експлуатаційних тонно-кілометрів. Середня собівартість перевезень розраховується на 10 приведених тонно-кілометрів:

- сума експлуатаційних витрат.

- сума робіт в приведених тонно-кілометрах.


При виконанні техніко-економічних розрахунків окремо визначається собівартість вантажних і пасажирських перевезень. Для цього складають звітні калькуляції собівартості перевезень вантажних і пасажирських.

Найчастіше на залізничному транспорті використовують такі  методи визначення собівартості залізничних перевезень:
1.    Метод безпосереднього розрахунку.
2.    Метод витратних ставок.
3.    Метод коефіцієнтного впливу.
4.    Метод питомої ваги витрат.
Метод безпосереднього розрахунку: послідовно розглядається кожна стаття витрат, потім виділяється окрема частина витрат, яку відносять на дані перевезення. Попередньо встановлюють умови перевезення, потім кожна стаття витрат повязується з відповідним вимірником, потім розраховується величина цього вимірника на заданий обсяг робіт і визначається норма витрат по даній статті на одиницю вимірника. Величина вимірника множиться на одиницю витрат.
Даний метод потребує великого обсягу робіт, проте дозволяє виконувати розрахунки з найбільшою точністю.
Метод витратних ставок: витратна ставка – це залежні витрати, які припадають на одиницю калькуляційного вимірника (розрахункового вимірника). Цей метод базується на зв’язку витрат з окремими вимірниками. На першому етапі визначаються витратні ставки, на другому – відповідні вимірники, на третьому – собівартість у конкретних умовах. Вони ґрупуються за ознакою залежності від відповідних вимірників. Це дозволяє не виконувати розрахунки по кожній статті і за елементами витрат, а  не користуватись сумою витрат за групами статтей.


Автор: poizd | Дата: 5.01.2011 | Коментарів: 0
Розділи: Вантажна і комерційна робота, Економіка залізничного транспорту, Організація перевезень